Цукровий діабет – хронічне захворювання, яке порушує обмін речовин, викликаючи підвищення рівня глюкози в крові через недостатню кількість інсуліну. Довготривала гіперглікемія може спричинити серйозні наслідки для здоров’я: ниркову та серцево-судинну недостатність, гангрену, сліпоту та навіть діабетичну кому. 

Основні симптоми цукрового діабету 

Як і будь-яке серйозне захворювання, цукровий діабет має ряд симптомів на які варто звернути увагу, щоб вчасно виявити недугу. Розглянемо основні ознаки, які сигналізують про можливі порушення рівня цукру в крові. 

• Постійна спрага: виникає через те, що високий вміст глюкози в крові змушує організм витягати воду з клітин і не дає можливості правильно її поповнювати.
• Часте сечовипускання: організм хоче позбутись надлишку глюкози в організмі і тому виділяє її з сечею. 
• Сповільнене загоєння ран: організм не може усувати пошкодження, оскільки його ресурси спрямовані на видалення надлишку глюкози. 
• Постійна втома: втома майже завжди супроводжує діабет, адже організм намагається і не в змозі використати "паливо", яке він отримує. 
• Підвищення апетиту, що супроводжується зниженням ваги: ваше тіло не може отримати енергію з їжі, яку ви їсте, і замість цього спалює жир, щоб вижити.
• Зниження гостроти зору (помутніння).
• Біль в ногах, оніміння кінцівок. 

Типи діабету та їх відмінності 

Сьогодні найпоширенішими видами є діабет 1-го та 2-го типу, які означають, що у людини занадто багато глюкози у крові. Та все ж таки між ними є суттєві відмінності.

Діабет першого типу 

Цей тип діабету є аутоімунним захворюванням, коли імунна система атакує і знищує бета-клітини підшлункової залози, які виробляють інсулін. Без інсуліну рівень глюкози в крові стає дуже високим. Він частіше розвивається у людей до 40 років і потребує інсулінотерапії протягом усього життя. 

Діабет другого типу 

Більш розповсюджений серед людей старше 40 років, хоча останнім часом виявляється і в підлітків через поширення ожиріння. При цьому типі діабету організм виробляє інсулін, але не в змозі правильно його використовувати через інсулінорезистентність. При зміні способу життя (харчування, фізична активність) можна запобігти розвитку захворювання або значно його уповільнити.

Також надійним помічником для зниження рівня цукру в крові є спеціальні харчові добавки, але важливо, щоб вони були якісні та безпечні. Наприклад, компанія "Гранд Фарм" розробляє та виготовляє повністю натуральні препарати для людей з цукровим діабетом 2-го типу.

Основні методи діагностики цукрового діабету

Якщо ви відчуваєте ряд симпомів, що вказують на діабет або маєте спадкову схильність до цієї недуги, то не варто зволікати з візитом до лікаря. Щоб діагностувати захворювання, у медичній практиці найчастіше використовується кілька методів: 

1. Аналіз крові на глюкозу натще: Головний метод для встановлення діабету. У здорової людини рівень глюкози натще в плазмі крові не перевищує 6,1 ммоль/л. Значення між 6,1 - 7 ммоль/л вказують на преддіабет, а понад 7 ммоль/л – на діабет. 
2. Глюкозотолерантний тест: Цей тест визначає здатність організму утилізувати глюкозу. Кров забирають двічі: натще і через 2 години після прийому 75 г глюкози. У здорових людей рівень глюкози натще не перевищує 6,1 ммоль/л, а через 2 години – 7,8 ммоль/л. 
3. Глікований гемоглобін: Рекомендований ВООЗ метод об’єктивного визначення рівня глюкози за останні 3 місяці. У здорових показник не перевищує 5,7%, а значення понад 6,5% свідчать про діабет. 

Крім цього лікарем можуть назначатись і додаткові обстеження, такі як: аналіз сечі на глюкозу та кетони, аналіз крові на рівень С-пептиду, аналіз крові на антитіла, безперервний моніторинг глюкози (CGM).

Цукровий діабет – серйозне захворювання, яке потребує вчасної діагностики та лікування. Завдяки правильному підходу до діагностики, можна значно покращити якість життя людини та запобігти небезпечним ускладненням.

*Інформація на сайті та у виданнях надається відповідно до Редакційної політики не є заміною кваліфікованого медичного консультування, лікування, обстеження. Цукровий діабет — стан, що потребує грамотного самоконтролю, актуалізації знань, персоналізованого підходу. Будь-які зміни раціону харчування, інтенсивності фізичних навантажень, медикаментозної терапії мають бути узгоджені з фахівцем.